Лекційний полігон «Українська Мілітарна Традиція: від Армії УНР до ЗСУ». Підсумки

 

4 грудня 2017 року освітня платформа «Експертний Корпус» у клубі «Наш Формат» провела відкритий лекційний полігон, приурочений до Дня Збройних сил України, – «Українська Мілітарна Традиція: від Армії УНР до ЗСУ».

За мету заходу, до участі у якому були запрошені провідні експерти, організатори обрали – розкрити тему спадку мілітарних традицій Армії УНР, що нині повільно відновлюються у Збройних Силах України, стираючи потріскану фарбу ідеологічних конструктів, нав’язаних окупаційною радянською владою.

Так, історик, радник заступника голови Адміністрації Президента і один із лобістів повернення Армії УНР у сучасність Василь Павлов прочитав лекцію на тему: «Перспектива відродження традицій Армії УНР в ЗСУ». Василь розповів про власний практичний досвід впровадження змін у сучасній українській армії та презентував подальший план реформ нашого війська:

  • Українці соромляться своїх поразок. Ми не можемо прийняти факту, що наша армія програвала війни, тому військовим почасти так важко сприймати мілітарну історію армії УНР як власну. Більше того, у нас немає мілітарної історії, але є історія політична, тому нам складно прийняти нашу військову історію із її поразками. Ви можете уявити, що почуєте колись від американського вояка: «Я не буду сідати на авіаносець «Саратога» – тому що ми тоді програли»?
  • Мілітарна історія України – це інструмент пропаганди. Саме тому у нас мають у великій кількості з’являтися сюжети для телеекранів, свої героїчні фільми, а також теорія про обмундирування та підручники з воєнної історії для школярів.
  • Нам потрібно вибудувати новий ідеологічний конструкт. Ми ще в тому стані, коли наша армійська свідомість розривається між пам’яттю про видатних козацьких предків та віднесення себе до нащадків солдатів «велікой отєчєствєнной».
  •  Велика проблема, що у свідомості нашої армії не існує армії УНР. І це не їхня вина – десятки років пропаганди привили військовим зовсім інші міфи. Тому лише систематичне просвітництво може принести результати.

Василь Павлов

 

Дослідник історії УНР, співробітник Українського інституту національної пам’яті, голова правління благодійного фонду «Героїка» і дослідник історії УНР Павло Подобєд виступом про «Реставрацію бренду УНР» проклав мости між українською державністю періоду 1917-1921 років та Україною ХХІ століття:

  • Перезавантаженню бренду УНР сприяє опрацювання і поширення історії наших перемог.
  •  Українці звикли плакати над могилами полеглих героїв, водночас для сьогодення важливо пам’ятати той час, коли плакали наші вороги.
  •  Не забувати про могили потрібно, але й пам’ятати про місця перемог – це те, що не менш важливо сьогодні.
  •  Українська національна ідея фокусується у слові – «володарювати». Українець – це власник. Без приватної власності українська ідея – неможлива.

Павло Подобєд

 

Хедлайнер вечора, історик за освітою, учасник АТО у якості співробітника департаменту захисту національної державності Юрій Михальчишин розповів присутнім про «Контррозвідувальну діяльність як гарант національної державності»:

  • Найкращою контррозвідувальною службою українців Перших визвольних була Державна жандармерія ЗУНР. Вона показала чудові результати – на відміну від території УНР, західну державу не розривали зсередини бунти, отаманщина чи диверсії ворога.
  • Проте згодом ще кращу і нову якість показала служба безпеки ОУН на чолі з Миколою Арсеничем. Але її не прийнято згадувати, бо СБ ОУН працювала не в білих рукавичках, а діяла як спецслужба армії без держави, використовуючи жорсткі методи для боротьби з агентурою ворога.
  • Гібридна війна росії з Україною розпочалася не навесні 2014-го, а зі знищення українських спецслужб на початку 2000-х. За каденції, як не дивно, Ющенка. Тоді розвідувальні служби РФ почали масову вербовку співробітників наших органів, починаючи з «бізнес-стосунків» на основі контрабанди на кордоні. Чудовою ілюстрацією цього є новий керівник у так званій ЛНР – такий собі пан Пасічник. Зрадник, колишній український офіцер облуправління, який працював у департаменті «К» по лінії боротьби з контрабандою.
  • 14-й рік – це руїни, але те, що побудовано на цих руїнах, працює і працює набагато краще, ніж у минулому. Проте загрози залишилися ті самі, ворог залишився той самий і він безжальний, агресивний. Його мета – знищення наших спецслужб, нашої армії, а отже і нашої державності!

Юрій Михальчишин

 

Найближчим часом «Експертний Корпус» викладе відео усіх трьох лекцій із заходу «Українська Мілітарна Традиція: від Армії УНР до ЗСУ».

Повний фотозвіт за посиланням.